Свіжий огляд: ресторан-пекарня ГОСТІ – або ресторан «для своїх».

Вочевидь, столичний ресторанний світ по-тихеньку наближається до ідеалів привабливого західного зарубіжжя, адже стає на шлях впровадження нової культури споживання у активних городян. Культури щоденного візиту в кафе-кондиреську на чашку кави, за свіжим, запашним хлібом чи тортом для безпричинного святкування. Перед роботою, між справами чи на обід. Повноцінна трапеза чи поспішне to go. Це може бути будь що, адже головним фактором тут залишається локація – буквально “під домом”. Саме такому принципу відповідає новий заклад Києва, що розташувався в житловому кварталі “Новопечерські Липки”. Його більш ніж доречна назва «Гості» лиш підсилює ефект. Отже, пройдімо в «Гості»?

Локація

вул. Драгомирова, 14 (житловий квартал «Новопечерські Липки»)

Ресторан-пекарня «Гості» знаходиться всередині житлового комплексу, що привносить ефект якогось приємного відособлення від метушливого Києва. Він просто залишаєтсья за шлагбаумом. Проїхавшись по центральній дорозі кварталу до другої по рахунку розв’язки – Вам варто повернути направо і Ви побачите фасад з чорного каменю і локанічну вивіску. Єдина проблема для «чужих» – це паркування. Вільних місць біля ресторану катастрофічно бракує, тому не слід дивуватись, якщо Вам не дістанеться парко-місця безпосередньо під входом. Натомість є альтернатива – проїхати далі по «головній» дорозі до спортивного комплексу GYM MAXX. Там більше простору та місця, а тому і більша вірогідність “примоститись”.  В той час як для “своїх” проблем взагалі ніяких – заклад так би мовити під боком і знадобиться для багатьох потреб (про це далі).

Ми із сімєю живемо в сусідньому будинку і нам буквально фізично не вистачало місця, куди б можна було спуститись / прийти / запросити гостей на якесь сімейне свято або ж просто смачно поїсти всією родиною. Захотілось відкрити щось домашнє, створити затишну атмосферу дому. Ось, власне, звідси і назва “Гості” – “Приходьте до нас у гості” /розповідає власниця ресторану Олена Лавренюк/

Інтер’єр

Зайшовши в “Гості” вперше, редакція FoodAdvisor приємно здивувалась. За мінімалістичним, навіть холодним фасадом, криється гарно продуманий, відчутно теплий дизайн в стилі якогось європейського салонного кафе. М’які відтінки із оливкової розтяжки кольорів, світлі дерев’яні панелі, текстиль, життєрадісні кахлі на підлозі – все відсилає в старий добрий Старий Світ в його новому виконанні. І чомусь одразу ж згадується Львів з його скупченням кондитерських.

“Ажурні” сходи ведуть на другий поверх, що виступає над площею основного залу ніби балконом – внизу “друге світло”. Вздовж задньої стіни заховалась зона із диванами, розміщеними в стилі вагону. Це дозволяє почуватись там більш приватно. На столиках – в’язані крючком скатертини, тендітні квіти, свічники під хришталь і срібні дзвіночки.

Але центральним об’єктом цього закладу залишається вітрина із випічкою: різноманітними тортами, пирогами, печивом та іншими солодащами. Її доповнює стенд зі свіжим хлібом. Цей куток – серце ресторану-пекарні “Гості”.

Зовсім скоро ресторан відкриє літню терасу, де гості зможуть не тільки поїсти, а й насолодитись прийдешніми теплими днями / вечорами.

З самого початку я планувала запросити дизайнерів, котрі б зробили мені все “під ключ”. Але, коли ми почали співпрацювати у цьому напрямку, я зрозуміла, що в нас абсолютно різне уявлення того, що має вийти в результаті. Тому, я прийняла рішення: запросила помічницю дизайнера і ми з нею разом зайнялись підбором абсолютно всього (кожної деревяшки, тканинки, плиточки…). На сьогоднішній день – у нас ще не все закінчено, але ми активно над цим працюємо. Мені в цьому допомагає Віра Тітова – власниця Ralph Loren Home. Вона підбиратиме для нас деталі, які і створять відповідну атмосферу всього закладу. /пояснює Олена Лавренюк /

Меню

Меню, яке сьогодні пропонують гостям ресторану ще перебуває в процесі свого остаточного становлення та формування. Але навіть і, так зване, тестове вже можна відмітити як досить вдале. І об’єм – тобто зміст, і зовнішній вигляд – тобто форма меню в ресторані-пекарні «Гості» відповідають потребам подібного роду закладу. Холодні закуски, салати, пельмені та вареники, млинці, паста (доречі, власного приготування), супи, основні страви, риба та морепродукти, гарніри – все це розділи основного меню. Актуальна пропозиція повноціного Пісного меню, в рамках якого вам також запропонують і салати, і супи, і пасту, основні страви та навіть десерти. Окремої уваги заслуговує кондитерське меню. Адже воно здатне задовольнити смаки навіть найвимогливіших солодкоїжок (булочки, печиво, тістечка, торти, цукерки). Та хліб. Справжній домашній, щойно випечений хліб. По асортиментам страв: такий собі необхідний набір для ресторану категорії «приємні посиденьки».

Крім того, в найближчому майбутньому ресторан розпочне працювати з 8-ї ранку (в тестовому режимі працює з 12.00 до 21.00)  і введе до свого основного меню категорію «сніданки». В меню з’являться ідеальні круасани (будьте певні – редакція FoodAdvisor вже мала нагоду їх продегустувати: хрумкі ззовні з запишним маслянистим мякишем, чудово пасуватимуть і у звичному варіанті “до кави”, і як складова солоних сендвічів).

І це ще не все. Слід знати, що такою собі “фішкою” закладу є західноукраїнські спеціалітети:

  • українські ковбаси та соління власного виробництва;
  • характерні для Львова популярні страви як то банош чи угорські зрази, які зовсім скоро з’являться в основному меню;
  • карпатський чай, що являє собою справжнісінький збір різнотрав’я з Карпатських гір і подається в спеціальному сервіруванні.

Покупці пекарні можуть спробувати більшість із випічки біля вітрини, де для цього передбачена спеціальна дегустаційна тарілка та прибори. Саме в такий спосіб міні-дегустації редакція FoodAdvisor визначилась зі своїми фаворитами: торт “Принц”, чізкейк, що своєю добротністю нагадує дуже вдалий і майже невагомий Львівський сирник і просто неперевршене печиво “горішки”.

Корисна інформація: в пекарні “Гості” продається дієтичне печиво і згодом впровадиться ціла нізка корисних солодощів, адже сама хозяйка “Гості” ратує за здорове та правильне харчування.

На цьому етапі куштування редакція і дійшла висновку, що “Гості” – це перш за все, душевна пекарня. Те, як більшість смаків тих же тортів, неодмінно відсилає в спогадах до дитинства і буквально шепоче солодке “Родом з дитинства”. Те, як оформлені спокусливі вітрини. Те, як правильно, грамотно і разом із тим привітно пропонують випічку дівчата за прилавком. Всі ці пункти кажуть одностайно за спрямування закладу.

А ще. Ви неодмінно мусите це знати, особливо, якщо живете десь поряд – “Гості” вже зовсім скоро запропонують доставку всіх страв вам додому.

Ми дотримуємось основоположних принципів правильного (здорового) харчування. А це значить, що ми взагалі не використовуємо суміші. Ми також не використовуємо заморозку. Сьогодні так працює дуже мало закладів. Що стосується випічки – ми не використовуємо барвники, тільки натуральні кольори шоколаду, какао, яєць і т.д. Спочатку, коли ми розробляли рецептуру хліба, ми привезли німця. Дослухались до його порад, перейняли певний досвід. Але, в будь-якому випадку, це інша специфіка, інші продукти. Навіть смак хліба – він відрізняється від того, до якого звикли ми. Тому ми запросили українця – Олександра Кузнірського. Для розробки кондитерської лінійки ми привозили тітоньку із львівської глибинки, щоб вона навчила нас відтворювати саме такі смаки, щоб дізнатись всі секрети та тонкощі рецептури. /розказує Олена Лавренюк /

Сервіс

В ресторані-пекарні «Гості» вдало підібраний персонал. Офіціанти уважні та ввічливі. Страви кухні виносились швидко. Продавці за вітриною просто покорили в живому спілкуванні.

Сервірування столу – достойне: підходящі за стилістикою прибори, продуманий посуд.

Ми ще вчимося. Вчимося всі разом. Ресторан відкрили в тестовому режимі, щоб налагодити всі процеси, втянутись. Я – не професійний ресторатор, тому я також вчусь багатьом речам та нюансам. /ділиться Олена Лавренюк /

Атмосфера

Атмосфера по результатам візиту в «Гості» вимальовується в одну картину з декількома тонами: легко, приємно і навіть душевно. Домашні посиденьки, здобрені смачними солодощами, запашним хлібом та ароматими гарячого чаю із збору спражніх карпатських трав. Це місце теплих невимушених зустрічей та розмов. Такий собі оазис затишку у шумному мегаполісі машин та багатоповерхівок.

Свіжий огляд: Paul – пекарня, кондитерська, кафе.

Старовинна вулиця, блискучий вугільний фасад, величезні панорамні вікна, ніжно-рожеві гортензії на вході та чотири латинські літери, які складаються в милозвучне французьке PAUL (Поль) на вивісці… Уявили собі Париж? Чи в крайньому разі Лондон чи Дубаї? Тоді на вас чекає справжнє здивування, адже вкрай взнавана мережа кондитерських-пекарень Paul відкрила свої двері в столиці – прямо в нас “під боком”.

Почнімо із того, що Paul – це ім’я. Таке ім’я, що об’єднуючи десятки закладів по всьому світу, залишається вірне історично першому французькому ресторанові і несе його дух ось вже більше сотні років. Так, Paul – це франчайзинг. Але франчайзинг із душею: як сім’ї-власника, що досі керує родинною справою, так і власників київського закладу, які очевидно небайдужі до свого новоствореного осередку смаків та гостинності (назвати це проектом язик не повертається).

Отже,  з тих пір, як 29-го травня о 17-й годині, український Paul без надмірної помпи вікрився для перших гостей, вже добра частина місцевих food-поціновувачів навідалась в його стіни. Редакція FoodAdvisor не стала виключенням, і з першого дня, навіть із перших годин відкриття, і в наступні декілька днів – гостювала в Paul, зізнаємось, не без задоволення. Та повну картину ми отримали лиш після знайомства і теплого спілкування із власниками, управляючим, шефом та шеф-пекарем. Інсайдерською інформацією від котрих і ділимось. Отже…

Локація

вул. Ярославів Вал, 26, Київ

Paul розташувався на атмосферній вулиці Ярославів Вал, серед старих будівель та історії, що розлита повітрям. Не дивуйтесь, коли побачите в закладі пару столів, за якими сидять іноземці: тут поруч готель та декілька посольств, в тому числі французьке. Останнє, до речі, навідалось в майже повному складі в  Paul в день відкриття. Із парковкою, стандартно, проблематично. Тож якщо вздовж вул. Ярославів Вал вам нічого не перепаде, не біда – сміливо звертайте на Стрілецьку і ставте авто в тихих лабіринтах сусідніх вуличок. Там і місце є, і спокійно.

Інтер’єр

Перш ніж підпасти під чари виваженого дизайну залів Paul, гості спершу звертають увагу на фасад, поступово переміщуючись через естетичну вхідну групу до серця закладу – вітрини із десертами та випічкою. Вітрина немаленька і дуже спокуслива. Від неї непросто відвести погляд і роздивитись, що зона магазину-пекарні оформлена в приємному ансамблі чорно-білих кахлів на підлозі та харАкрерних балок на стелі. Стіна ж за вітриною, що продовжується в пекарському цеху, який добре проглядається через скляні вікна, облицьована білим “фартухом”, освіженим теракотовим візерунком.

Проходимо в залу, оглядаємо її цілком та обираємо столик. Столи та стільці виконані із темного дерева приємного відтінку та фактури, сидіння оббиті неяскравим синім. Стіни – грамотний фон для великої кількості картин, які і задають тон всьому інтер’єрові.

Лаконічний необхідний мінімум деталей: цегляна кладка, полиці із фірмовими мішками, ті ж гортензії в крупних горщиках – покликаний ледь підкреслити чистоту простору. В Paul є також невеличка друга зала: більш камерна, усамітнена. Невеличка за площею і з розтяжкою репродукції у всю стіну.

Та головне, що картини, підлога, багато скла (фасадні вікна, вхідна група, відокремлений пекарський цех), навіть невеличкі іменні вазочки з живими квітами та паперові серветки на столах – все грає в ансамблі, що досягає загальної мети – перенести гостей в світ Paul.

Зазначимо наостанок, що компанія Paul має власне архітектурне бюро і розробляє кожен окремий проект для закладів, що відкриваються по всьому світові. При цьому витримують основну концепцію, щоб читалось ім’я та у випадку київського – дослухаються до побажань власників і специфіки ринку. Виходить стовідсотковий французький інтер’єр. Важливо знати, що картини, про які ми вже згадали, всі надані із Франції і є репродукціями особистої колекції родини Holder – власникам компанії. А саме чудове полягає в тому, що тематикою абсолютно всіх полотен є хліб.

Меню

Paul – це кондитерська, пекарня та кафе із повноцінною кухнею. Тож і розглядатимемо ми всі ці складові в окремості.

Пекарня представляє класичний набір традиційних французьких хлібо-булочних виробів, до яких всі ми небайдужі. Багети, зерновий хліб, фугаси із сиром та оливками. Все це випікається тут же, поруч із вітриною і ви можете споглядати процес через велике скляне вікно. Більше того, шеф-пекар періодично виходить в залу із компліментами для гостей: із ще гарячими рум’яними булочками. Всі інгредієнти для хлібу та випічки возять із Франції, як то борошно. Весь хліб готується на заквасці, яку роблять із натуральних складників – на родзинках, із застосуванням секретів та магії (не менше).

Випічка та десерти Paul не потребують реклами, адже є візитівкою закладу у всьому світі. Круасани, равлики, тарти та величезні макарон… Від однієї лиш тарти із ревенем можна впасти в залежість. Відмінною рисою тих же тарт, є велика кількість начинки, при чому не крему, а саме наповнення відповідними ягодами чи фруктами. Тож, якщо ви берете чорничну тарту, то чорниць ви отримаєте вдосталь, гарантовано.

Редакція відмічає вдалу пропозицію сендвічів: з тунцем (46 грн.), з шинкою та сиром (35 грн.) та з сиром Камамбер (40 грн.). Фаворит – з тунцем. Він – тунець, ніжний, не сухий і його в міні-багеті приємно багато. Легкий соус та салат чудово доповнюють цю історію. Сендвіч великий: можна запросто насититись половиною.

Та перейдімо до основного меню, адже на диво, окрім випічки та десертів київський Paul може повихвалятись відмінною кухнею.

Салати:

  • салат овочевий з сиром фета (52 грн.) – по-літньому свіжо і легко. Секрет смаку (як і у всіх інших стравах) – прості, проте якісні висхідні продукти.
  • салат “Цезар” з куркою (68 грн.) – хрусткі листя салату ромен, ароматний соус з додаванням анчоусів, крутон, пармезан та підрум’янені філейки соковитої курки – все в єдиному ансамблі грає ідеально.
  • салат “Цезар” з сьомгою (85 грн.) – як і в попередньому варіанті смак – простий та зрозумілий. Замість курки шматки сьомги.
  • салат із смаженою телятиною (94 грн.) – абсолютний фаворит редакції.

З перших страв на сьогоднішній день —  овочевий суп (50 грн.). Легкий, проте ситний. Яскравість смаків кожного окремого інгредієнта досягається завдяки попередньому обсмаженню овочів у невеликій кількості оливкової олії.

Гарячі страви:

  • курячі котлети з грибним соусом та картопляним пюре (67 грн.) – страва-хіт, яка вже полюбилась гостям Paul. Насичений, проте “не забитий” смак. Витончений декор. Смачно та естетично.
  • біфстроганов з картопляним пюре (105 грн.) – якщо бажаєте традиційну страву в якісному виконанні.
  • сьомга гриль з овочами (115 грн.) – зрозуміла та повноцінна рибна страва.
  • філе-міньйон – поки що немає в меню, але нас вже частували. Соковитий шмат м’яса прожарки medium rare – однозначно задовольнить смаки навіть дуже вимогливих м’ясних гурманів.

В Paul з 8.00 до 11.30 діє меню сніданків, а це і будь-яка випічка на ваш вибір, і традиційні млинці з сметаною або джемом (47 грн.), і вівсяна каша (33 грн.), і ніжні французькі тости з мигдалем, конфітюром та вершковим маслом (47 грн.), натуральний сир зі сметаною, натуральний йогурт, омлет (може також бути з сиром, шинкою), яєчня, яйця Бенедикт… Словом – голодними ви точно не залишитесь.

Шеф Paul – Андрій Атаманчук

Меню, яке пропонується гостям Paul сьогодні – це тестове меню. І лише 40% від того, що на нас ще чекає. Зовсім скоро тут з’явиться фирмова чорна книжечка “Menu” з красивою графікою і всіма позиціями. Та що важливо, якщо ви звернете увагу на подачу страв, не зможете не відмітити їхню ресторанну подачу. А все завдяки майстерності шефа Андрія Атаманчук, який має чудовий послужний список і приділяє увагу кожній деталі.

Сервіс

Категорично оцінювати сервіс в перші декілька тижнів роботи, на нашу думку, є невірним та трохи передчасним. Адже команда формується, притирається, пізнає свого гостя. В Paul офіціанти привітні та усміхнені, хоча працюють в режимі нон-стоп. Не дивлячись на те, що заклад тиждень як відкрився – зали вже переповнені гостями. Біля вітрини постійно хтось роздивляється та купує випічку. Одні гості виходять, інші – навідуються. Зрозуміло, що при такому потоці людей, важко навіть уже роками злагодженій команді справлятись на всі сто відсотків. А що говорити – якщо заклад ще зовсім “молодий”.

Всі страви та напої подаються на фірмовому посуді, що довершує загальну картинку Paul.

Атмосфера

Париж… О, Париж… Нестаріючі хіти Едіт Піаф супроводжують ваше перебування у цьому більш ніж душевному закладі. За великими фасадними вікнами вирує життя міста, а ви, немовби, переміщуєтесь в атмосферу неповторного Парижу. Це місце, яке створене для того, щоб отримати задоволення: від смаків, ароматів, інтер’єру, музики, живих квітів на кожному столику…

Підсумовуючи, відмітимо, що Paul цінують в світі за самі смачні круасани, макарон та тарт із ревенем. Для Києву, впевнені, приємною несподіванкою стане той факт, що тут в одному просторі поєднались пекарня, кондитерська та кафе, де готують на високому ресторанному рівні і при цьому за дуже виважені ціни.

Отже, отримуємо справжні європейські емоції, підкріплені якісним продуктом за адекватну вартість. Чим не подарунок? Тим більш приємно, що за всім цим криється неабияка історія: засновник бренду Paul ще у 1880-х емігрував із… Одеси! Уявляєте? Ось чому для всієї компанії, котра тепер налічує десятки закладів на декількох материках, було знаково, що в ювілей (а бренду Paul в цьому році виповнюється 125 років) новий Paul відкрився саме в Україні.

 

Свіжий огляд: кафе-кондитерська Picnic – місце, як не в Києві

Взимку, в щедрому на заклади Подолі, відкрилось місце, яке заслуговує окремого інтересу. Кафе-кондитерська Picnic ще з фасаду привертає увагу. І якщо абстрагуватись від оточуючої вулиці – враження, наче бачите перед собою характерний європейський шмат міста. Зайдімо всередину і поглянемо, чи поширюється ця концепція на увесь заклад?

Локація

вул. Фрунзе, 15/1

Кафе-кондитерська Picnic розташована на першому поверсі бізнес-центру. Приміщення фасадне, вивіска примітна. Тому, проблем із знаходженням закладу не буде. Паркування? Що ж, тут стандартна вже для Києва ситуація – як пощастить. Що важливо, заклад вже ззовні натякає на свою небанальну “начинку” – от вже чого не очікуєш в місці такої локації. Та не забігатимемо наперед.

Владелец бизнес-центра и по совместительству нашего кафе также является автором  и владельцем проекта Graine de Moutarde (ресторан на Московской улице). Естественно, одним из условий создания хорошего бизнес-центра класса А+ является развитая инфраструктура. Решили совместить приятное с полезным – обеспечить офисы хорошим местом для ланчей и встреч с партнерами, а себя – новым ярким бизнес-проектом. Отсюда, наверное, и формат заведения – кондитерская – новый для владельцев. / розказує бренд-менеджер Picnic Анна Біла /

Інтер’єр

В сезон у Picnic діє містка та затишна тераса. Зайшовши всередину, вас поглине колір і настрій закладу. І хоч він, колір, темний – не лякайтесь. Враження він справляє навпаки дуже затишне і якесь камерне. На майже чорному тлі чудово вирізняється м’яке світло та жовто-гарячі листя дерев. Що за дерева? О, це і було відправною точкою у дизайні інтер’єру та навіть у подальших пошуках назви закладу. Адже в Picnic прямо в приміщенні “ростуть” весінні липи – задають тон.

Примітно, що всі ключові посади, які приймали участь у створенні цього закладу – французи: архітектор, шеф, консультант.  Щодо інтер’єру, то багато елементів було привезено із-за кордону: як то лампи – з Британії, картини, згадані дерева і навіть вази – із Франції. Все це грає за один вагомий ефект, про який ми поговоримо наприкінці огляду – під час підсумків.

Підкреслимо, що темний колір інтер’єру неймовірно виграшно підкреслює світлу зону вітрини – вона наче виділяється. Пройти повз неможливо, та і не треба.

Авторы проекта — архитектор Кристоф Бахман, оборудованием обеспечил Франсуа Франсис, корректировал и дал жизнь кафе Руиз Сириак (все французы). Эти же люди создавали проект Graine de Moutarde – “проверенные”, так сказать. Кристоф “высадил” нам настоящие осенние липы в кафе, спланировал лавки к столам. Отсюда и появилось название “Пикник”- встреча друзей на отдыхе с приятным времяпровождением и вкусной едой. / ділиться бренд-менеджер Picnic Анна Біла /

Меню

Picnic – це, перш за все, кондитерська-пекарня. Саме вітрина з хлібом – перше, що бачить гість, пройшовши крізь двері. Тому із цього і почнемо. Одразу відмітимо, що масштабність вітрини вражає: вона простягається на добрі тринадцять метрів. При цьому  вміщає всі коронні смаколики Франції: традиційні варіації хлібу (солей – 20 грн, міні чіабатта – 15 грн, селянський хліб – 20 грн).  Хрусткі багети (“Геранський” – 10 грн).  Спокусливі круасани (мигдалевий “Аманд” – 25 грн, з шинкою – 35 грн). Різномаїття кішів. Лінійка данішів (всі по 20 грн). І, наприкінець, класика французької випічки: шасон з яблуками (18 грн) та “Пан Резан” або равлик (18 грн). Торти, печива, тарти… Трохи далі займають місця снеки: салати, солені пироги, сендвічі. Тобто ви одразу можете оглянути весь асортимент кондитерки і пекарні.

Редакція особливо відмічає наступні важливі пункти:

  • Хліб – правильної консистенції (не гливкий, не ватний, не кришиться) та смаку і, що важливо, чудово зберігається. Тобто, купивши наприклад гречаного, ви зможете їсти його і на другий, і на третій день після покупки – перевірено.
  • Круасани класичні (15 грн) – священний стовп французької випічки. В Picnic вони спокусливо рум’яні, хрусткі. Та коли ви відкусите перший шматок – ви підпадете під їхні чари, адже їхній смак чудовий: ніжно-масляний. Що не дивно: при їх виробництві застосовують виключно масло (ніякого маргарину!).
  • Малинова тарта (40 грн) – ще одна класика. Та якщо ви думаєте, що куштували вже всі можливі варіації цього популярного десерту – то помиляєтесь. Спробуйте в Picnic: невагоме тісто (проте не розкисше, а навпроти – приємно хрустке), ідеальний крем (без перебільшень – такий ще пошукати треба) і щедре оздоблення малиною.
  • “Шу” (25 грн) – одне із улюблених тістечок редакції. До всього, ми були заінтриговані цим десертом ще до дегустації, адже за словами постійних гостей, “шу” в Picnic готують Боги, не інакше. Скуштувавши, зізнаємось – так, чудове виконання. Правильне тісто, оригінальне оздоблення карамельними горішками зверху та грамотної рецептури крем, аналогів якого ми ще не зустрічали в київських інтерпретаціях “шу”. Словом, радимо.
  • Канле (13 грн) – тістечко для тих, хто знається на тонкощах. Має форму такої собі “бабки”, а готується із жидкого тіста, схожого на тісто для оладок. В результаті виходять карамельного кольору гірки, які мають специфічну скоринку і м’яку, ніжну й еластичну начинку. В Picnic бонус – щедрі вкраплення ванілі. Чудово акомпанує каві.

На выбор профессии совладельца и шеф-повара повлияла не только любовь к приготовлению еды, но и возможность видеть результаты своего труда. Руиз Жером Сириак с детства мечтал стать шеф-поваром. Уважение к этой профессии ему привил один из его первых наставников — шеф маленького парижского кафе, который отличался трепетным отношением ко всем аспектам работы ресторана, начиная с того, как встретить посетителей и заканчивая тем, как принести счет. Эту философию Руиз Жером использует и в Киеве. Он часто выходит в зал к клиентам, любит поговорить с ними и удивить посетителей кулинарными новинками / розказує управляюча Picnic Тетяна Руіз /.

Основне меню представлене тематичними розділами. При чому, тішить відсутність всього й одразу. Класика в простому і зрозумілому виконанні – все “під сать” закладу.

Салати:

  • “Нісуаз” 200 г / 65 грн.;
  • “Цезар” 200 г / 65 грн.;
  • “Грек” 220 г / 55 грн.;
  • “Вітамінний” 160 г / 50 грн.;
  • “Жезір” (листя салату, качинні шлуночки “конфі”, сир, помідори, грецький горіх) 200 г / 65 грн.;
  • “Капрезе” 200 / 55 грн.

Традиційні французьські кіши: Лорен (40 грн.), з шампіньйонами (35 грн.), з лососем та шпинатом (50 грн.), овочевий (35 грн.). Бажаєте швидко перекусти або ж взяти щось із собою? Не проблема. На ваш вибір сендвічі: з куркою (40 грн.), лососем (65 грн.) або ж круасан з шинкою (35 грн.).

Гарячі страви:

  • стейк лосося з рисом та соусом “Берблан” 125 грн.;
  • три варіації на тему пасти: з лососем (97 грн.), “Болоньез” (75 грн.) та “Карбонара” (75 грн.);
  • рагу з телятини (95 грн.);
  • качка з яблуками (125 грн.).

Закуски лаконічно представлені двома позиціями: овочі гриль (58 грн.) та паштет з курячої печінки (40 грн.). Абсолютно логічно, якщо подивитись на пропозицію гарячих (основних) страв.

Крім того, кожного дня тут готують новий суп дня (300 г / 35 грн.), тому не забудьте поцікавитись в офіціанта, чим частуватимуть сьогодні.

В Picnic вам запропонують неспішно поснідати (з 8.00 до 11.00), насолоджуючись смаками та ароматами гарячої випічки, омлетів, млинців, сирників та пейзажами Подолу, який тільки прокидається. У вихідні сніданки подають з 10.00 до 13.00.

Важливим принципом, якого безкомпромісно дотримуються в закладі – висока якість та постійна свіжість продуктів. Саме тому після 19.00 на всю випічку та хліб діє знижка в 50% з єдиною метою: продати сьогоднішню випічку, щоб завтра зустріти своїх гостей свіженьким.

Якщо намагатись зробити загальний підсумок по всьому меню – напрошуються слова просто та збалансовано. Всі страви зрозумілі, без претензії на високу гастрономію, що аж ніяк не робить їх менш смачними.

Щодо оснащеності кухні, то пройшовши повну екскурсію, редакція відмічає наймовірну чистоту, оснащеність та потужності кухні. Таких цехів і окремих сховищ для поліпшення процесів ще пошукати треба.

Сервіс

Не дивлячись на те, що заклад аж ніяк не можна назвати “старожилом” в ресторанномі просторі Києва – сервіс вже добре налагоджений, команда спрацьована. Привітні офіціанти, продавці, які добре знають асортимент вітрини та можуть порекомендувати щось відповідно до ваших вподобань, шеф, який точно не дасть вашій страві охолонути своїми заохочувальними фразами. Ви відчуваєте себе тут “своїм серед своїх”, в той же час – ніякого панібратства, вам тут просто дійсно раді.

Для нас самый любимый гость – требовательный гость. Мы всегда стремимся удовлетворить все гастрономические пожелания наших клиентов, потому как большинство из них – постоянные. Их не заставишь вернуться и дать нам второй шанс если что-то будет не так. Поэтому, мы стараемся повышать планку – приветливый персонал, европейская демократичность, эстетика во всем / пояснює управляюча Picnic Тетяна Руіз /.

Атмосфера

Європейська невимушеність – перше, що приходить на думку, коли намагаєшся описати атмосферу в цьому закладі. У всьому: від посмішки продавця за вітриною до манери накладання в тарілки супу дня шефом. Тут все спонукає вас до того, щоб розслабитись, відволіктись від метушні великого міста, водночас залишаючись з ним на одній хвилі. Інтер’єр, музичний супровід, обслуговування – не перевантажують, а створюють умови для вашого спокійного та затишного перебування в кафе. При чому немає різниці: ви завітали, щоб купити круасан із собою, зустрілись з колегами в обідню перерву чи ж відпочиваєте в компанії друзів в п’ятницю ввечері.

Сегодня фраза “мы европейские” звучит довольно часто, является трендом. 
Наше кафе было таким изначально, поскольку создавалось руками истинных европейцев. В европейских заведениях аккумулированы все лучшие черты: демократичность, простота, эстетика, сервис, приветливые и простые люди. Сегодня наше общество устало от наигранного гламура и пафоса, становится модным что-то настоящее. Да, мы ориентируемся на французскую атмосферу, но при этом варим домашний джем для посетителей, готовим пасочки к празднику. В общем, стараемся чтоб каждый мог почувствовать себя в нашей маленькой частичке Европы “как дома”, потому что мы и есть часть Европы, мы заслуживаем того, чтобы получать качественный сервис и хорошую еду за адекватную плату / ділиться управляюча Picnic Тетяна Руіз /.