Свіжий огляд: Milk bar – загадковий феномен чи заслужена симпатія?

Київ чекав на таке місце. Саме на такий формат. І дочекався. Подуло свіжим вітром. Громіздка бундючність поступилась місцем комфортній раціональності та простоті. Ніякого вам пафосу, манірності та надлишку показовості. Такий собі розслаблений, а найголовніше – абсолютно не напрягаючий формат. Для всіх бажаючих відчути атмосферу справжнього американського кафе, в якому можна насолодитись смачною їжею та неформальністю обстановки, відкрив свої двері гостинний Milk Bar.

Локація

вул. Шота Руставелі, 16

Біля салону Ferrari, через дорогу від синагоги (цікава локація, чи не так?) – ви побачите великі вікна та притягуючий блакитний колір фасаду, який життєстверджуюче ознаменує, що ви прийшли. Припаркувати авто? Ну, тут вже як пощастить. Практично завжди загружена вулиця створює перешкоди у цьому питанні, але якщо ви все ж таки знайдете десь неподалік від Milk Bar місце для свого авто – ваші старання будуть сповна нагороджені, але про це далі. (Порада від редакції: стати можна на сусідній вулиці Рогнідинській, де працюють паркувальники і можна щось “вигадати”)

Мы очень долго искали помещение, смотрели разные варианты. Дважды уже были на грани подписания договоров аренды. Но, слава Богу, судьба привела нас именно сюда. Сначала мы хотели маленькую кондитерскую. Я настаивала только на десертах. Ребята меня переубеждали. А потом, когда мы нашли это помещение, стало сразу понятно, что тут только одни торты и кофе не пойдут. / розказує співвласниця Milk Bar – Анна Козаченко/

Інтер’єр

Інтер’єр закладу на сто відсотків відповідає його основній ідеї. Поціновувачі одразу ж впізнають вмілу руку відомої одеської студії Denis Belenko Design Band. Лофт з високоми стелями, в якому в прямому значенні дихається легко, умовно розділений на зони. Бетонні стіни, металеві труби, строката плитка на підлозі – все це, як не дивно, виглядає дуже затишно. І не останню роль у створенні цього самого затишку відіграють продумані деталі: горщики з квітами, порожні пляшки з-під молока, бідони замість люстр, дерев’яні та металеві стільці, шкіряні ретро-дивани на металевих ніжках і, безумовно, великі, до самої підлоги, фасадні вікна, через які увесь зал просто заливається сонячним світлом у теплі весняні дні. Якщо ви завітали великою компанією на чоловік десять – вам запропонують столик в умовній “кабінці”, який створить ілюзію відкоремленості від основної зали. В дні, коли заклад переповнений (а це, без перебільшення – кожен день з моменту, коли Milk Bar  вперше відкрив свої двері) – ви можете зачекати на вільний столик за барною стійкою. На стіні з білого кафелю розписане меню, а скляна вітрина з десертами, яка розташована по ліву руку від барної стійки просто манить, промовляє, бере за душу…

У нас у каждого отдельно была своя мечта. Мечта открыть свое заведение. / пояснює співвласник Milk Bar – Олександр Прохоренко /

Саша просто очень любит есть, а я очень люблю готовить – наверное, на этой почве мы и сошлись. Ни один ресторан Киева не способен прокормить аппетит Саши (сміється). Это человек с самым большим в мире аппетитом. Теперь Саша ест, а я, к сожалению, не готовлю, потому что нет времени. / жартома ділиться співвласниця Анна Козаченко /

Меню

Влучніше всього меню можна охарактеризувати як американська класика в новому прочитанні. І ви зможете в цьому переконатись, якщо, звичайно, вам вистачить сили волі, зазирнути в основне меню, відірвавши погляд від вітрини з різноманітними тістечками, десертами, пирогами… Хоча, ця вітрина і може збити вас з пантелику, мовляв, у меню тільки кава та десерти – це не так. Адже основне меню розробляв не хто інший як сам Айзек Корреа, а це вже серйозна заявка на успіх. 

Изначально мы думали открывать ресторан, рассматривали вариант франчайзинга. Но, потом наш друг сказал, что он знает Айзека. Это было в среду. А в пятницу мы уже были с Аней в Москве на встрече с Айзеком, которая длилась пять часов. Он – человек, который очень сдержанно относится к людям, но у нас с первой ноты получилась какая-то очень красивая музыка. / ділиться співвласник Олександр Прохоренко /

Меню традиційно розділено на розділи:

  • закуски (відмітимо фету, запечену з медом та травами, подається з тостами – поєднання солодкого та солоного смаків, іскристі нотки запашних трав та ідеальний тост – беззаперечний фаворит редакції – 55 грн.);
  • салати (нам довподоби по-весняному легкий та яскравий салат з креветками, авокадо та огірком – свіжо, невимушено. Смак чистий та зрозумілий – 80 грн.);
  • супи – обов’язково цікавтесь, який сьогодні суп дня. Класика: крем-суп з гарбуза стане доцільним продовженням вашої трапези – 55 грн.;
  • а якщо ви поспішаєте – без проблем. Сендвічі із найрізноманітнішими  начинками (тунець, бекон, блакитний сир, козячий сир, ростбіф) – саме те, що потрібно – 65-89 грн.
  • а десерти, які ж тут десерти…! Неможливо залишитись байдужим: англійський чізкейк з правильною солонуватою карамеллю та печивом Орео, десерт “Три молока” (65 грн.), якого, між іншим, лише за перший тиждень роботи було продано більше 500 порцій, блонді або брауні, чорничний пиріг або морквяний торт – однозначної рекомендації тут немає і бути не може – куштуйте все та обирайте те, що сподобається саме вам. Ми ж переконані – ви не обмежитесь одним десертом.
  • з напоїв: декілька видів кави та їх варіацій. Особливо відмітимо фірмову Milk bar coffee з секретиком (47 грн.) і м’яку Flat White. Лимонади: груша-розмарин, кава-чорна смородина, лемонграс-лайм. А також фішка Milk Bar – молоко, яке подається теплим або холодним у скляеих баночках з різноманітними добавками (40-45 грн.) Вечорами вихідних днів в Milk bar збираються на коктейлі та вино – це вже майже традиція (за два тижні роботи закладу – нічогенько!)
  • чому б не завітати на сніданок до Milk Bar, в якому вас готові частувати вже з 8.00 ранку? Але не чекайте тут на звичну яєшню або омлет. Французські тости з полуницею та Філадельфією (59 грн.), скрамбли, домашня гранола з грецьким йогуртом та фруктовим парфе, яку сервірують в тому числі to go, фірмова вівсянка (45 грн.), панкейки та багато іншого – словом, ваш сніданок точно не буде банальним.

Сервіс

Milk Bar – той випадок, коли власники навіть у найсміливіших своїх фантазіях не очікували такого напливу гостей у перші ж дні після відкриття.  А тому не дивно, що сервіс був не зовсім готовий: щось не встигали, чогось не вистачало, але не дивлячись на мілкі недоліки, які неможливо виключити в перші тижні роботи, ви з перших хвилин відчуєте непідробну щирість та радушність в обслуговуванні. Молода команда усміхнених хлопців та дівчат безсумнівно налаштує вас на позитивну хвилю.

Мы просто открыли двери. И думали, что спокойно начнем, отладим все процессы. А тут пришли люди. Много людей. Нехватка рук. Поэтому мы с Аней взяли блокноты и начали обслуживать вместе с официантами. После закрытия мы всегда проводим собрания, устраиваем так называемый разбор полетов. / розказує співвласник Олександр Прохоренко /

Атмосфера

Живе місце. Кафе, яке дихає у ритмі міста. Місце зустрічей з друзями. Заклад, в якому шум та постійний гамір не роздратовують, навіть більше – видаються абсолютно необхідним атрибутом. Вдало підібрані музичні композиції змусять вас підтанцьовувати на стільці. А ще – ви неодмінно зустрінете тут когось із своїх знайомих / колег / товаришів.

На самом деле – нет никакого феномена такой посещаемости Milk Bar. Все очень понятно. В первую очередь – команда. Мы собрали правильных специалистов в одном месте. И второе – люди очень устали от гламура.  / розповідає співвласниця – Анна Козаченко /

Тож що ми бачимо по результатам двотижневої роботи Milk bar? Що ми встигли розгледіти, розпробувати або й відчути? Небайдужість команди до справи, яку вони роблять – раз. Вільний і п’янкий дух жвавого Манхеттену – два. Співпадіння купи вдалих факторів для будь-якого закладу – три. По факту: натовп гостей, що буквально тісниться в стінах, а іноді – і формується в чергу знадвору. Включення food-локації Milk bar в свій звичний розклад дня. Навіть цілковито дружній виступ грузинського гурту Mgzavrebi, що пройшов в неділю 24 березня і вибухнув шаленим полум’ям задоволення в очевидців.

Підсумовуючи все це, редакція вже збиралась охрестити такий стан речей “феноменом Milk bar”,  що б звільнило нас від пошуків логічних пояснень. Та ідея з феноменом уступила місце істині після розмови з власниками та їхніх відвертих думок. Та голоне розуміння прийшло після слів Айзека Корреа – творця меню Milk bar, з яким нам пощастило поспілкуватись особисто. Адже буквально пара фраз від Айзека вікрили нам очі на всі питання із розряду “Чому?”.

Тут не йдеться про якусь секретну “фішку” успіху цього закладу, його популярності. Для цього треба безліч складових. Так і мусить бути. Це не просто гарна їжа в окремості. Думаю, Аня і Саша – власники, зрозуміли, що це має бути і приємний сервіс і момент “іншості”: всі компоненти в одному, такий собі мікс. Як на мене Milk bar дуже зрозумілий, чистий / ясний, він свіжий і дозволяє почуватись гостям, наче вони не в Києві. /В оригніналі: “clean” and “fresh”/ І дійсно, заклад вийшов абсолютно незвичний Києву. Окрема заслуга завжди належить команді. Я увесь час на зв’язку з ними. /Розповідає Айзек Корреа – творець меню в Milk bar,  яке в свою чергу задало тон самому настрою закладу. /

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *