Розмарин

Розмарин что это

Розмарин (з лат. – Rosmarinus) – рід багаторічних вічнозелених кущів сімейства Ясноткових (Lamiaceae). Представники роду розповсюджені в Середземномор’ї та Європі.

Rosmarinus (з лат.) – морська роса.

І така назва абсолютно не випадкова. Розмарин росте на морському березі в бризках морської піни. В зв’язку з цим греки та римляни присвячували розмарин Афродіті (Венері) і вважали, що саме ця рослина здатна зробити людину щасливою, позбавити поганих снів та подарувати вічну молодість.

Читать далее «Розмарин»

Рожевий перець

Розовый перец

Рожевий перець або бразильський чи перуанський перець, ескобілла, пірул — південно американські прянощі. Ботанічно це зовсім не перець, а плоди двох видів дерев родини Анакардієвих — шинуса м’якого (Schinus molle L.) та шинуса фісташколистого (Schinus terebinthifolius L.). Перше дерево це власне перуанський перець, а друге – бразильський. Ці дерева дають червоні плоди розміром та формою схожі на звичайний чорний перець.

Вже з  самої назви зрозуміло, що поширений рожевий перець, перш за все, в Південній Америці, також його було завезено в деякі інші країни, наприклад його дикоростуча форма прижилась у Флориді, а в Європу він завозиться переважно з індійськоокеанського острова  Реюньйон (французький острів у групі Маскаренських островів в Індійському океані за 650 км на схід від Мадагаскару й за 180 км на південний захід від Маврикія). В Європі використовується як екзотичні прянощі, в Україні вживається рідко і зазвичай потрапляє до нас в імпортних сумішах перців – а шкода. І ви зараз переконаєтесь чому. Рухаємось далі.

Читать далее «Рожевий перець»

Ступінь дозрівання сиру: як це впливає на наш вибір?

Дозревание сыра

Редакція FoodAdvisor з радістю розпочинає спільний проект з мережею магазинів вина та делікатесів Wine House. Що ж це за проект? Серія просвітницьких матеріалів про той чи інший продукт, яка покликана зробити наше споживання більш осмисленим та свідомим. Ми прагнемо дати вам специфічну, часом інсайдерську інформацію, яка б допомогла вам зробити правильний вибір продукту, доповнивши його підходящим вином. Наші еногастрономічні вподобання – це, безумовно, субєктивно, але знання, якими з нами поділився Ростислав Попов (експерт відділу делікатесів, людина, яка просто закохана в свою справу) однозначно стануть у нагоді, особливо, зважаючи на той асортимент, який сьогодні пропонує ринок. Не дивно, що досить часто ми губимось серед всього різноманіття і, не маюючи достатньо інформації про той чи інший продукт – робимо вибір на користь вже звичних та інколи, неабияк набридлих позицій.

Саме тому, у нас і виникла ідея створити матеріали, які б, в першу чергу, давали читачу знання, корисні для його особистого вибору.

Читать далее «Ступінь дозрівання сиру: як це впливає на наш вибір?»

Dolin – вермут французького стилю

Вермут (нім. Wermut – полинь) – кріплене вино, настояне на пряних і лікарських рослинах.

Вермут – давно не екзотика для вітчизняних споживачів алкогольних напоїв. Та чи обізнані ми вдосталь з його походженням, видами чи хоча б суттю?  Що таке вермут і невже в світі існує один-єдиний італійський виробник монополіст?

На всі ці запитання редакція FoodAdvisor отримала відповіді під час закритої дегустації французьких вермутів в Good Wine. В дружньому форматі журналістам презентували лінійку вермутів Dolin. А сомельє повідав чимало цінних даних та навіть інтригуючих історій.

Отже, все що ми взнали про вермути – передаємо читачеві

  • Починаючи з античних часів люди експериментували з ароматизованими винами. Існує навіть версія, що Гіппократ в V-VI ст до н. е. вивів власний рецепт пряного вина. Як би там не було, але за часів Середньовіччя ця тенденція пошуків ідеального настояного вина тільки посилилась. Такий напій розглядали як лікарський і сфера його застосування була максимально широкою: від стимулюючих засобів для організму, до буцімто ліків для боротьби із чумою.
  • Назва “вермут” походить від німецького визначення рослини полинь. Це ж слово криється в назві іншого алкогольного напою – абсент, що з давньо-грецької також означає полинь гірку. Тільки існує одна ключова відмінність між цими двома напоями: для абсенту використовуються галюциногенне листя, а для вермуту – лиш цвіт. При цьому не дивно таке історичне захоплення цією рослиною, адже в свій час полинь була панацеєю практично від усіх хвороб.
  • Існує два типи вермутів: італійського стилю і французького стилю. Основна відмінність – в французьких вермутах на порядок менше цукру, ніж в італійських.
  • Dolin – вермут французького стилю з довгою історією. Його Батькивщина – містечко Шамбері (Chambéry) у підніжжя Альп. Заснований у 1815 році підприємцем Джозефом Шавасом. Засновник експериментував із настоянками та лікерами і йому сподобались вермути. Він почав робити власний варіант із “підручних” засобів, якими виявились трави і рослини Альп.
  • Історично, спершу французький стиль вермутів домінував. А все пояснюється цікавим фактом. Після того, як Савоя перейшла в склад Франції, там дуже любила відпочивати королева Великобританії Вікторія. Вона ж полюбила і вермути, що там вироблялись. Так і трапилось, що королева стала причиною популярності французького напою, адже “рознесла” захоплення вермутами по світові.
  • Dolin – єдиний вермут, який отримав статус назви за походженням (в 1932 році). Це значить, що саме вермут під цією маркою не можна готувати будь-де. Він може бути виготовлений лише в одному визначеному місці (як буває з винами, коньяками).

Отже, як, власне, робиться вермут: вино із технічного сорту винограду довгий час настоюється на травах. На фінальному етапі – кріпиться виноградним спиртом. По всім регламентаціям в будь-якому вермуті мусить бути не менше 75% вина. В Dolin – більше. В складниках цього вермуту – близько 33-х трав і компонентів, з головною роллю у вигляді полині.

В продажі представлено три види вермутів Dolin:

  • Blanc (білий) – класичний смак
  • Dry (сухий) – менше складу цукру (гарний для класичних коктейлів)
  • Rouge (червоний) – виготовляється із додаванням кори дерев, звіробою та карамелізованого цукру, на відміну від звичайного, як це робиться в перших двох видах. Все це дає відповідний колір. Та якщо порівняти Dolin Rouge з іншими мас-маркетово популярними марками вермутів, то можна легко відмітити наступне: Dolin не такий насичений за кольором, бліднуватий. Це говорить ЗА натуральність складників і методів створення червоного виду.

де купити

В магазині Good Wine, де можна також отримати розгорнуту консультацію по даному напою.

як застосовувати

Вермути можна пити в “чистому” вигляді, а можна спокуситись на коктейль. Останній варіант ми і запропонуємо. Вашій увазі три коктейлі, які редакція дегустувала під час закритою презентації.

Отже, перший – легкий і приємний Dolin Blanc з тоніком. Ідеально на аперитив. Наступні два – нестаріюча класика: сухий мартіні та Манхеттен.

Сухий мартіні (або “той, що з оливкою”) – добре знаний із всіх існуючих фільмів про Бонда. Цікавий факт – назва коктейлю передує появі одноймненного бренду вермуту. Адже цей коктейль сягає 1896 року. Являє собою суміш із Dolin Dry та джину. Перші коктейлі “сухий мартіні” виготовлювались як раз із вермутів французького стилю.

Як правильно пити сухий мартіні: випиваючи джин – слідкувати, щоб в полі бачення був вермут (У. Черчилль)

Манхеттен (з 1874 р) – коктейль на основі Dolin Rouge. З’явився в Нью-Йорку, звідки перемістився в Європу, особливо полубився в Британії. Звідси, ще один цікавий факт – був улюбленим напоєм матері У. Черчилля. По суті є сумішшю червоного вермуту та бурбону.

Miraval – розе від Джолі-Піт та Марка Перрена

Одна із найвідоміших зіркових пар Голівуду Джолі-Пітт – не просто талановиті актори, багатодітні батьки, вони ще й справжні поціновувачі хорошого вина. Саме тому вони вирішли не обмежуватись лише споживанням останнього, а створити своє власне вино.

Історія Supestar Rosé почалась з того, що у 2012 році Анджеліна Джолі та Бред Пітт, після декількох років оренди, вирішили придбати маєток Сhâteau Miraval, що у Провансі (Фрнація). Для 50-річного Пітта, великого шанувальника напою богів, розе Miraval стало здійсненням його давньої мрії.

Нас охватила страсть к этому месту, которое дает возможность делать свое вино, выращивать свои продукты питания, где творческие люди могут собираться и обмениваться идеями / сказав він в інтерв’ю Wine Spectator /.

Бред Пітт вирішив, що для створення дійсно якісного продукту йому будуть необхідні знання та досвід справжнього професіонала у такій справі як виноробство. Тому партнером Бреда стала людина, значення якої для виноробства важко переоцінити – Марк Перрен.

Сім’я Перрен – одна із найвідоміших виноробних сімей долини Рони. Пітт звернувся до нього з пропозицією стати управляючим консультатом маєтка.

Я искал того человека, у которого  мог бы чему-то научиться и, кто был бы заинтересован в привлечении внимания к сильным сторонам Прованса и к терруару Miraval в частности / пояснює Бред у своєму інтерв’ю для Wine Spectator /.

Після візиту до маєтку  Miraval, у сім’ї Перрен не залишилось жодних сумнівів щодо благодатності мікроклімату та ґрунту. Тому Марк Перрен – генеральний директор компанії Famille Perrin, без зайвих вагань прийняв пропозицію Джолі та Пітта.

Так і народився спільний проект Джолі-Пітта та сім’ї Перрен.

Хорошо это или плохо, но благодаря своей увлекающейся натуре, я подумал – если мы хотим быть в винном бизнесе, нужно сделать лучшее из того, что мы можем. Хочется делать такое вино, которым мы могли бы гордиться, а все люди – наслаждаться / розказує Бред Пітт в інтерв’ю для Wine Spectator/.

Особливо тішить те, що вино Анджеліни Джолі та Бреда Пітта – це не проста рекламна спекуляція на вже розкручених іменах. Це якість, яка говорить сама за себе. Промовистим підтвердженням цього служить те, що перший реліз розе Miraval (у 2012 році) винні критики Wine Spectator оцінили в 90 балів і включили його до списку топ-100 вин за підсумками року. Реліз 2013 року також був успішним – 89 балів. Головний редактор Wine Spectator Джеймс Молсуорт описує вино як легке, чисте, з ароматами пелюсток троянди та полуниці, нотками білих ягід, та подальшим солонуватим і мінеральним фінішем.

Придбати прованське розе Miraval можна вже сьгодні в мережі магазинів Good Wine або ж замовити в онлайн-магазині www.goodwine.com.ua

Ціна: 270, 65 грн. за 1 пляшку (0,75 л). В продажу також є пляшки 1,5 л та 3 л. Ціну уточнюйте.

Ми – в захваті! А ви?

Вперше: чорні трюфелі у Good Wine

Трюфель – делікатес, роль якого у високій гастрономії важко переоцінити. Невимовно дорога вартість цих грибів обумовлена специфікою умов їх росту, методом збирання, зберігання і, звичайно ж, витонченим смаком і ароматом. Крім того, трюфель – це сезонний продукт, тому в період збору трюфеля гурмани готові викласти за страви з останнім непомірно великі гроші.

Вперше в Україні в офіційному продажу з’являться свіжі трюфелі. 17 липня асортимент магазину Good Wine поповниться свіжим чорним трюфелем Urbani Tartufi, одним із найбільш відомих та цінних в світі.

Головне достоїнство чорного трюфеля – специфічний запах і смак. Запах смажених волоських горіхів, ягід, моху, опалого листя та лісової землі – така палітра ароматів трюфеля. Саме такий аромат і є візитною карткою цих грибів.

Виходячи з ціни, трюфель не готують в чистому вигляді. Найчастіше тонко нарізають і посипають ним гарячі страви. Гриб “тане” і додає їжі неповторний аромат. Urbani Tartufi рекомендує використовувати його для приготування канапе, перших страв, м’яса і риби, нарізати тонкими слайсами для деяких салатів. Страви з додаванням трюфелю можна знайти не тільки в меню престижних ресторанів, а й на самітах, дипломатичних прийомах, світських раутах. Шеф-кухарі найвідоміших ресторанів по всьому світу розробляють сотні спеціальних літніх «трюфельних» меню.

Літні трюфелі неповторні, коли вони повністю дозрілі. Збір літнього чорного трюфеля Urbani Tartufi триває з травня по грудень в Італії, в місцях з вапняковим грунтом в дубових і соснових гаях.

Термін придатності свіжого чорного трюфеля – 7 днів. У магазині Good Wine він буде доступний у продажу всього 4 дні – з 17 по 20 липня.

Urbani Tartufi – один із найбільш відомих виробників трюфелів в Італії. Компанія, яка спеціалізується на зборі, продажу та переробці цих благородних грибів. Компанію у 1850 році заснував Карло Урбані, а сьогодні його справу продовжує вже шосте покоління династії Урбані.  Зараз Urbani Tartufi пропонує лінійку трюфелів, зібраних в різних куточках Італії та контролює 70% світового ринку виробництва трюфелів. У штаті компанії – більше 300 співробітників, співпраця з більш ніж 14 000 тріфулау – мисливцями за трюфелями, завдяки яким підприємство отримує кращий продукт кожного дня.

Вартість свіжого чорного трюфеля Urbani Tartufi – 590 грн./100 г. Один трюфель може важити від 5 до 50 грам, тобто від 30 до 300 грн. за штуку.

Хамони: тонкощі й секрети вибору

Хамон (ісп. jamón – окорок) – популярний іспанський делікатес, що являє собою сиров’ялений свинний окорок.

Ще років з десять назад, пересічного українця, можливо, вдалось би здивувати цим іноземним словом. Але сьогодні хамон – така ж вживана назва (і продукт), як і террін або грана падано. Те, що це в’ялене м’ясо, яке зрізається з цілої свинячої ноги ми чудово засвоїли. Благо, кожен більш менш пристойний маркет має його в асортименті. Та на якому із хамонів зупинити свій вибір? В чому полягає різниця між десятками назв і візуальних відмінностей (як наприклад різний колір копита)? Це ми і з’ясуємо в ході нашого другого матеріалу із циклу просвітницьких статей від  FoodAdvisor та Wine House.

Для загального розвитку запам’ятаємо, що така страва як хамон з’явилась в історичний період реконкісти – середньовічні процеси відвоювання християнськими феодалами території арабських еміратів Піренейського півострову, що утворились за часу ісламсько-арабської експансії. Саме в ті часи в монастирях почали заготовлювати сиров’ялені окороки. І головною метою їх приготування було не насичення, а певний ритуальний сенс. Після завоювання і відповідного перекрещування населення, бувшим арабам і мусульманам надавали шматочки хамону (свинини) ­– як знак переходу в іншу віру. При цьому спосіб в’ялення окороку дозволяв цій страві довго зберігатись.

Тож, пройшовши вісім століть реконкісти, а за ними дійшовши у сучасний світ, хамон став національним спеціалітетом, взнаваним на весь світ. Не дивно, що на сьогоднішній день існує декілька видів хамонів і з десяток хитрощів і тонкощей, які вказують на його особливості.

Почнемо із того, що є два основних типи хамонів:

  • хамон серрано (ісп. jamón Serrano) або “гірський” хамон. Зазвчиай асоціюємо з білим копитом;
  • хамон іберіко (ісп. jamón ibérico) чорне копито (як правило).

Ці два типи хамонів відрізняються за територією, за способом приготування та головне – за породою свиней та їх дієтою (вигодовуванням). Хамони серрано діляться за ступенем витримки. Хамони іберіко – за територією, витримкою та вигодовуванням.

За ступенями витримки маємо наступні хамони серрано:

  • Курадо (ісп. Curado) – 9 місяців витримки. Характеризується м’яким смаком з легкими тонами ще сирого м’яса. Рожеві за кольором. Аромат не дуже насиченого в’яленого м’яса;
  • Резерва (ісп. Reserva ) – 9-12 місяців. Підлягають витримці в погребах (сховищах). Мають більш насичений смак. Відрізняються більш щільною текстурою, ароматом і смаком. З’являються гострота, ноти смаку в’яленого м’яса та тонка пікантність.
  • Гранд резерва або так звана Бодега (ісп. Bodega ) – 12 і більше місяців: витримані хамони. В спеціальних погребах – бодегах передбачені особливі умови для довгої витримки: низька температура (6-8 градусів) та висока вологість. У таких хамонів структура щільна, присутні яскраві, насичені пікантні тони смаку.

Взагалі виробництво хамонів складається із насутпних стадій:

  • розділення м’яса на частини: крупні частини туш розділяють за видами. При цьому обирають, які окорока йдуть на хамони, а які не проходять цю відбраковку;
  • засолювання. При цьому процесі окороки засолюють в гірській солі (виключно в гірській!). На  даному етапі “витягується” зайва волога. Після цього окороки промиваються та закладаються на первинну сушку;
  • первинна сушка: за низької температури і низької вологості;
  • вивішення в наступне приміщення зі спеціальними умовами. Тут на хамонах починають утворюватись корисні бактерії, вони ферментуються. Процес наступний: окороки вдень пітніють (виділяють багато жиру), а вночі ­– твердіють (з’являється пліснява). Тут і з’являються перші хамони Курадо.

Якщо ж хамони визрівають далі – в такому разі їх перевішують на нижні рівні в спеціальних сховищах бодегах. Там вони витримуються аж до 56 місяців. На даному етапі хамони проходять два процеси: сушка і визрівання.

Процессу рождения хамона помогают плесень и грибы. Перед отправкой покупателю плесень смывается и покрывается специальным жиром. А срезы (часть окорока, где видно мясо) покрываются смесью из муки и жира /пояснює Ростислав Попов/.

Перейдімо до хамонів Іберіко.

Взагалі Іберіко – це захищена назва за походженням. Серед цих хамонів є дві основні класифікації: за регіоном та витримкою. Самим визнаним регіоном хамонів Іберіко є Гехуело (ісп. Guijuelo), розташований навколо невеличкого селища (біля міста Саламанка).

Проте, існує додаткове ділення, яке відіграє неабияку роль в кінцевому продукті. Мова про відгодовування. Адже саме вид корму і формує смак м’яса, яке отримують вкінці довгого шляху створення  хамону Іберіко.

Існує три способи вигодовування:

  • Хамон Іберіко Себо (ісп. Cebo) – самий простий спосіб. Розпізнається на готовому продукті легко: в такому разі на окороку нічого, крім “Iberico”, не вказано. В даному випадку свиней тримають у вольєрах і годують виключно фуражем (зернова суміш).
  • Хамон Іберіко Ресебо (ісп. Recebo). Тут присутнє вольєрне утримання, але в процесі відгодовування (в останній період перед забоєм) в корм додають жолуді – для формування цінного прошарку.
  • Хамон Іберіко Бейото (ісп. Bellota): свині утримуються до певного віку в вольєрах. Пізніше, після відлучення від матки, їх вивозять на спеціальні пасовища. Там вже вони їдять самостійно все, що хочуть. А в останній період їх відгодовують жолудями.

Бейото – это эндемический вид, способный накапливать внутри мышечной ткани жировую прослойку. Для этого обязательно нужны определенные условия: правильный откорм (желуди), выгул и расположение на пастбище еды отдельно от питья – для того, чтоб свинья много бегала. Именно тогда образуются тонкие (ценные!) жировые прослойки /ділиться Ростислав/.

Правила вибору хамонів

  • Існує три частини окороку для нарізання: масса (“дивиться” на копитце). Навпроти – контрмасса. І бокова частина – пунта.
  • Для серрано обираємо, щоб масса була максимально широка (велика м’яза). В такому разі хамон буде м’яким і найбільш смачним.
  • У бейото навпаки – обираємо за принципом, коли частина над копитцем (гомілка) була дуже тонкою і максимально вигнутою. Це означатиме, що свиня багато бігала, а отже – сформувала цей самий унікальний прошарок жиру.
  • По смакам: у серрано більш проста палітра. Смак, максимально наближений до в’яленого м’яса. В цей же час у хамонів Іберіко виникають горіхові, дуже пряні, подекуди навіть в’яжучі танинні ноти. Особливо у хамонів із витримкою більше 36 місяців.

Цікаво знати

Часто покупці помічають в розрізі хамону невеличкі білі цятки. І  не розуміють гарний це знак чи ні. Розповідаємо: дані цятки – це теозинові точки.

Теозинові точки: вкраплення в окороці, які говорять про те, що хамон правильно визрівав. За необхідних умов (не у вакуумі): поступово в’ялився, поступово губив у власній вазі і молочна кислота із м’язів кристалізувалась у такі цятки. Це дуже важливий показник якісного продукту.

І, продовжуємо надавати так званий “інсайд”: бонус від Ростислава Попова. Поради до вживання і вибору хамонів:

  • “Хамон, как и сыр необходимо употреблять как монопродукт, если речь идет о выдержанном и, как состав других блюд, если это недорогой вид.
  • Хамон с кости – самый правильный способ нарезки. На кости хамон продолжает вызревать вплоть до момента разрезания. Хамон нарезается в определенном направлении определенной толщины: не совсем тонкий (как у прошутто) и ощутимый. Идеальный размер кусочка – как спичечный коробок, в котором обязательно должно быть эта тоненькая жировая прослойка.
  •  Идеально хамон сочетается с грушей и дыней. Кроме выдержанного. Такой хамон лучше всего употреблять с вином и плотным хлебом (темный, дрожжевой, с кислинкой и текстурой).
  • Хамон, как и хлеб необходимо подавать теплым (не из холодильника). Чтобы жир растаял – тогда будет ощущение вкуса.
  • Правильная дегустация хамона (не есть, а именно продегустировать): положить кусочек хамона в рот, придавить его языком к небу и немного подержать. Чтобы небо аэрировалось кусочком хамона. Потом уже жевать и пробовать его.
  • Молодые хамоны серрано идеально подходят для салатов и закусок.
  • Кости от хамонов и более дешевые части незаменимы в супах. Есть такое традиционное испанское блюдо – касидо – дословно варево. Кости от хамона, кусочек чоризо, горох нут, картошка: все ставится на живой огонь на долгое время. Едят в два этапа: вначале сливают бульйон, добавляют овощи и пасту. Отдельно едят мясо и тушеные овощи.”

Чай Mariage Frères

Mariage Frères – це французький чайний дім з історією. Заснований в 1854 братами Марьяж на сьогодні по праву вважається одним із найстаріших в Європі і має самий широкий асортимент чаю в світі: більш ніж 600 сортів із 35 різних країн.

При цьому важливо, що чаї під брендом Mariage Frères вирощуються на власних або взятих у довгострокову аренду плантаціях від Індії до Південної Америки. А отже всі етапи процесу виробництва чаю, як то вирощування, збір, обробка чи фасування, пильно контролюються компанією. Що унеможливлює вплив посередників і забезпечує бажану якість.

Mariage Frères – це чайна висока мода.

Де купити

Лінійка чаю Mariage Frères відтепер представлена в магазині Good Wine (Мечникова 9) і налічує близько сотні позицій (від 280 грн за банку до 1490 грн за набір).

Поради по вживанню

Редакція FoodAdvisor була запрошена на традиційний 5 o`clock Tea аби продегустувати самі цікаві з них. Отже, ділимось власним досвідом. Для ліпшого розуміння треба знати, що окрім звичної класифікації на чорний, зелений, білий, бірюзовий, червоний чи блакитний, у даного чайного дому є ще одна. На ранковийденний і вечірній. За цим критерієм покупцям легше зупинити свій вибір на якійсь одній позиції.

Коротка характеристика деяких сортів Mariage Frères:

  • Білий чай “Сердечки” – в’язаний чай (тобто листочки закручені вручну в певну форму). Має характерну для білих чаїв терпкість, але ніжну. Фахівці кажуть про нотки морепродуктів у післясмаках. Порада: білі чаї оптимально заварювати водою 65-70 градусів (ні в якому разі не окропом!).
  • Білий чай “Конвалія” – ароматизований чай, який полонить власним ароматом: хочеться буквально використовувати його як саше. По смаку відрізняється ще більшою терпкістю. Проте відчутний квітковий присмак.
  • Зелений чай “Щаслива королева” – спеціальний чай, приурочений до Дня матері. Є сумішшю зеленого, пропареного на виробництві, чаю із компонентами: ананас, піони, троянди. Звідси і насичений фруктовий букет в ароматиці, і характерний смак. Редакції посилено вбачався смак персику.
  • Червоний чай “Різдвяний” – високоякісний ройбуш: африканський “замінник” чаю, який по суті є рослиною сімейства бобових. Має дуже багатий смак, виражену солодкавість і відчутні нотки кориці, мускату та інших “зимових” спецій. Це дарує впевнене відчуття Різдва на язиці.
  • Чорний чай “Сексі” – вечірній чай, що має властивості афродизиаку. Складається із цінного індійського Дарджилінг та яблук і ягід.

Кожен чай поістину унікальний і знайде свого відданого шанувальника: важливо лиш знайти справді свій сорт. Саме тому так приємно, що врешті Mariage Frères з’явився в наявності в столиці. Адже чаї цього дьому сервірують під час видатних five-o`clock в лондонському Claridge`s і продають в бутіках Le Bon Marche і Printemps в Парижі або в Selfriges на Оксфорд-стріт в Лондоні. Хіба не чудово мати можливість долучитись до всесвітньої культури чаювання?